У нас в Харькове есть мастерская по реставрации подушек. Работают там
две молоденькие симпатичные девчонки Яна и Лена. На часто задаваемый
вопрос "сколько стоит ваша услуга?" они привыкли отвечать: "От десяти
до четырнадцати гривен в зависимости от размера". Причем эта фраза стала
уже рефлексом. Однажды, возвращаясь с обеда, около мастерской, девчата
сталкиваются с двумя чуть подвыпившими парнями явно кавказского
происхождения. Горячие кавказцы явно искали женских ласк и, привыкшие
сразу брать быка за рога, перегородив девушкам дорогу спрашивают:
"Дэвачки работаем?" получив утвердительный ответ, спрашивают; "А сколько
стоит?" Яна, ни секунды не задумываясь, скороговоркой выстрелила: ОТ
ДЕСЯТИ ДО ЧЕТЫРНАДЦАТИ ГРИВЕН, В ЗАВИСИМОСТИ ОТ РАЗМЕРА... Когда первый
шок у кавказцев прошел, они решили выяснить подробности. Абсолютно не
понимая что происходит, стремясь объяснить заторможенным (обалдевшим)
клиентам принцип калькуляции, Лена сняв сантиметр с шеи показывает
размер подушки, сначала 60см - ЭТО стоит ДВЕНАДЦАТЬ (!!!) потом 70см -
ЭТО стоит ЧЕТЫРНАДЦАТЬ. С открытыми ртами и лицами даунов, кавказцы
пытались осмыслить услышанное. Чтобы окончательно убедить парней в
необходимости услуги, Лена добавила: "МЫ ПРОЖАРИМ ВАШИ ПЕРЬЯ
УЛЬТРАФИОЛЕТОМ". Только, когда кавказцы развернулись и почти бегом
ретировались, до девочек начало доходить, какие услуги интересовали
горцев.

Щоб в аттачі зберігався крупними шрифтами,
Щоби чув я, як аппачі цокають скриптами,
Як вдивляються очима нишпорки-фейрволи,
Як шукають дітки гіфи, де тітки є голі.

Як плекає тихий ламер свій дизайн убогий,
Як зациклений е-мейл ловить демон строгий,
Як крадеться юний хакер в пошуках поживи,
Як його в бою нерівнім відключають живо.

Щоби чув як айерсі та чати шугають,
Як без вороття листи у асьці літають,
Як пересіклись рогами гостьовії книги,
Як сипляться матюками спори та інтриги.

Виникають як скандали, руйнуються сім’ї,
Як крадуться віртуали в темінь злою тінню,
Як себе ховають тихо віруси в програми,
Як неклікнутими плачуть банери реклами.

Як чиїсь кривії руки сервер десь монтують,
Аби чути всі ті звуки, що в Неті існують,
Що розкинувсь мережею по країнам світу,
Де роїться спам поганий, чорний й ненаситний.

Друзі мої, сестри й браття, панове та пані!
Збирайтеся та вставайте до бою зі спамом!
Виявляйте ви поганця, бийте та душіть!
Та й модеми розбирайте, кабеля гризіть!

А коли спамерська кров вкриє землю милу,
Ось тоді я повернуся, піднімусь з могили,
Вилізу з паролем рута – бадьорим воскресну,
Відірву комусь я вуха, підсрачників всиплю,
В мережі тоді великій, оновленій боєм
Ти на мене швидше клікай, ми таке влаштуєм!